«Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну...» 30 листопада 1951 року народився український естрадний співак Назарій Яремчук

                                       
       Назарій Яремчук Народний артист УРСР (1987). Батько співака і композитора, заслуженого артиста України Назарія Яремчука-молодшого та співака, заслуженого артиста України Дмитра Яремчука, а також співачки Марії Яремчук.
       На жаль, Назарій Яремчук  прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995), але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші українські пісні – “Червона рута”, “Водограй”, “Смерекова хата”, “Стожари”, “Гай, зелений гай”, “Родина”, “Я піду в далекі гори”, “Пісня буде поміж нас”, “Писанка”, “Гей ви, козаченьки”, “Я ще не всі тобі сказав”… “Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”, – написав поет Андрій Демиденко.
       В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав: “Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?”

 

1 грудня 1991 р. український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі

                               

  На референдумі в бюлетень був записаний текст Акта, ухваленого 24 серпня Верховною Ра­дою, і запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”. У різних куточках країни, у великих і маленьких населених пунктах мешканці, прийшовши на виборчі дільниці, мали дати відповідь: “так, підтверджую” чи “ні, не підтверджую”. Участь у голосуванні взяли 31 млн. 891,7 тис. громадян (84,18% від загального числа внесених до списків). За підтвердження Акта проголошення державної незалежності України схвально відповіли понад 90,32% громадян, які брали участь у референдумі (28 млн. 804,1 тис.). У Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Черкаській областях, а також на Київщині, Житомирщині, Вінниччині та Хмельниччині — за незалежність висловились понад 95% виборців. У чотирьох об­лас­тях: Харківській, Донецькій, Луганській та Одеській — до Акта про державну незалежність при­хильно поставились понад 80% учасників голосування. На території АР Крим позитивну відповідь на референдумі дали 54,19% громадян (зокрема, у Севастополі — 57,07%). У решті регіонів за підтримку Акта проголосували понад 90% виборців. У ході демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 р. український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі. За підсумками референдуму юридично-правові засади державного суверенітету були зміцнені, були створені передумови для подальшого розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»

Легенда про калину

          Чому калина - оберіг українців

                

     Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.
За матеріалами сайту "Українські традиції"

29 листопада 1947 року Асамблея ООН прийняла резолюцію про розділ Палестини

                             
Міжнародний день солідарності з палестинським народом відзначається щорічно 29 листопада. Цього дня в 1947 році Асамблея ООН прийняла резолюцію про розділ Палестини.
  Згідно з резолюції 181 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року про розділ британської мандатної території Палестина на її території повинні були бути створені дві незалежні держави — єврейська (Держава Ізраїль) та арабська, а також Великий Єрусалим — територія, підконтрольна ООН.  Араби відмовилися прийняти план ООН і не визнали факт самопроголошення єврейської держави. 15 травня 1948 року армії шести арабських країн: Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту вторглися на територію, відведену ООН майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Внаслідок арабо-ізраїльської війни 1948 року близько половини територій, виділених під арабську державу, а також Західний Єрусалим виявилися під контролем держави Ізраїль. Решта арабської території, а також Східний Єрусалим, опинилися під контролем Йорданії та Єгипту, і залишалися під їх керуванням до Шестиденної війни 1967 року, внаслідок якої Ізраїль захопив ці території Палестини.
    До початку 1980-х років арабські держави (за винятком Єгипту) не визнавали права держави Ізраїль на існування та підтримували претензії палестинських арабів на територію Ізраїлю.
   Проголошення Держави Палестина відбулося 15 листопада 1988 року в Алжирі на сесії Палестинської національної ради — вищого дорадчого органу Організації визволення Палестини (ОВП) — 253 голоси «за», 46 — «проти» і 10 осіб утрималися від голосування. При цьому, ОВП не контролювала тієї території, на яку претендувала.
   Наприкінці 1980-х років «Організація звільнення Палестини» (ОВП) визнала де-факто арабо-ізраїльські кордон станом на 4 червня 1967 року. Це визнання зробило можливим укладення 1993 року Угод в Осло між Ізраїлем і ОВП і створення Палестинської національної адміністрації (ПНА).
  29 листопада 2012 року за підсумками голосування в Генеральної Асамблеї ООН (138 голосів «за», 9 — «проти», 41 країна утрималася) «надала Палестині статус держави-спостерігача при Організації Об'єднаних Націй, яка не є її членом, без шкоди для набутих прав, привілеїв і ролі Організації Визволення Палестини в Організації Об'єднаних Націй як представника палестинського народу згідно із відповідними резолюціями та практиці»
  5 січня 2013 року було видано указ Махмуда Аббаса, щоб надалі замість назви «Палестинська національна адміністрація» використовувати в офіційних цілях виключно назву «Держава Палестина». Ізраїль, США, Норвегія та деякі інші країни це рішення не визнали

За матеріалами Вікіпедії.

Різдвяний піст в історії

   Різдвяний піст 2016 починається за 40 днів до Різдва. У цьому році він почнеться 28 листопада 2015 і закінчиться пізно ввечері 6 січня 2016, у Святвечір. 

          

    Різдвяний піст має багату історію, що почалася з часів Августина Блаженного (4-5 століття нашої ери). Ранні християни постили 7 днів.

Але на соборі 1166 року було одноголосно прийнято рішення про 40 днів різдвяного посту. Саме за цей час душа і тіло повністю очищаються від гріха.

      У зимового посту є два значення:

• подяка Богу за зібраний врожай від родючої землі;
• подяку Мойсея, який постив 40 днів і 40 ночей. А після цього отримав від Господа  скрижалі заповіту з найважливішими заповідями.

     Кожен християнин зобов’язаний вибрати сенс, найбільш близьке собі. Але одне можна сказати точно: різдвяний піст очищає тіло і душу. Сорока днів достатньо, щоб душа знайшла благодать перед зустріччю Спасителя.

У Черкасах покажуть фільм про Майдан "Зима у вогні"

        "Фільм про події на Майдані в 2013-2014 роках "Зима у вогні" посів перше місце на міжнародному кінофестивалі в Торонто. Кінострічка отримала приз глядацьких симпатій в категорії "документальний фільм".

        29 листопада фільм покажуть у Черкасах кінотеатрі "Україна". Початок о 18:00. Вхід: вільний.

         Чекаємо Вас! Не забувайте про ті важкі події, які кожен із Нас пережив. Людей, які віддали душу і тіло за нашу свободу і надію в майбутнє під час Революції. Поширюйте!", - повідомляють у спільноті "Справжні Черкаси".

Всеукраїнська акція "Запали свічку"

О 16:00 розпочалася всеукраїнська акція "Запали свічку", покликана вшанувати пам'ять померлих під час страшного Голодомору

Українці запалять свічки у своїх домівках і ставлять їх на підвіконня, повідомляє Еспресо.TV.
Також свічки пам'яті несуть до місць пам'яті Голодомору.

• У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини, щогодини - 1440, щодоби – 34 560.
• Упродовж десятиліть голодомор в Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років XX століття.
• 29 листопада, в День пам’яті жертв Голодоморів в Україні, Еспресо.TV показував документальний серіал Володимира Георгієнка та Леоніда Мужука "Українська ніч 33-го", знятий на студії "Укртелефільм".

Люди правди

        25 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Люди правди». Експозиція присвячена тим, хто не боявся розповідати правду про жахливий злочин сталінізму. Згідно з соціологічними дослідженнями 2015 року, 81% українців вважають Голодомор геноцидом

28 листопада - День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада. Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".