31 жовтня 2017 року - 500 років Реформації

31 жовтня  виповнюється 499 років, як у Німеччині монах-августинець Мартін Лютер прикріпив на дверях храму свої 95 тез критики стану Католицької Церкви. З цього акту і розпочалася інституалізація протестантизму, у т.ч. на українських землях. Наприкінці літа Президент України підтримав ініціативу Всеукраїнської Ради Церков і підписав Указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації».

Цей указ став частиною великого святкування 500-ліття Реформації, до якої українські протестанти активно готуються.

100-ліття Української революції 1917-1921 років

Уряд України затвердив план святкування століття Української революції 1917-1921 років.За словами міністра культури Євгена Нищука, у Києві планують спорудити монумент Соборності та пам’ятник Симону Петлюрі.Кабінет міністрів України на засіданні у середу, 26 жовтня, затвердив план заходів щодо святкування 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників. План передбачає спорудження в Києві монумента Соборності та пам’ятника главі Директорії та головному отаману Української Народної Республіки Симонові Петлюрі.“Цим проектом передбачається проведення заходів протягом 2017-2021 років за участю представників іноземних держав”, – сказав міністр культури України Євген Нищук на засіданні уряду. За його словами, планується спорудження монумента Соборності та пам’ятника Симонові Петлюрі в Києві, а також монументів, пам’ятних дощок і пам’ятників у регіонах.

Завдання пробного ЗНО-2016 з історії України!!!

ЧИТАТИ ЗАВДАННЯ

ПРОЙТИ ON-LINE

19 березня: це цікаво знати

У дохристиянські часи 19 березня наші предки вшановували Дажбога (Хорса). Йому молилися за гарну погоду, врожай, водили хороводи і співали веснянки, тим самим закликаючи весну.

Вважається, що в цей день в небі вже можна побачити білого лелеку, який повертається у свої рідні краї.

У християнські часи 19 березня у народі почали вшановувати Аркадія і вірили, для того аби вода у криниці була чистою і цілющою, саме цього дня варто тричі обійти навколо неї зі свічкою та молитвою.

За церковним календарем 19 березня вшановують 42 мучеників в Аморії, віднайдення чесного Хреста і цвяхів святою царицею Оленою у Єрусалимі, преподобного Іова, преподобного Аркадія.

Іменинниками 19 березня є: Аркадій, Федір, Максим і Олена.

19 березня народились:

1895 — Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч

1904 — Марко Вороний, український поет. Автор книг для дітей, збірки віршів «Форвард».

Події 19 березня:

1474 — У Венеції приймається закон про охорону винаходів — перший у світі закон про охорону авторського права.

1831 — Перше пограбування банку в США. Англійський іммігрант Едвард Сміт викрав з City Bank New York (ніякого зв'язку зі скандально відомим нині Bank New York) 245 000 доларів — гігантську на ті часи суму. Незабаром злочинця вдалося схопити (він отримав п'ять років ув'язнення у в'язниці Сінг-Сінг) і повернути велику частину викраденого.

1899 — Відкривається перша в Росії і Петербурзі станція «швидкої допомоги».

1911 — в Німеччині, Австро-Угорщині, Швейцарії та Данії вперше в історії відзначили Міжнародний жіночий день. Відзначати цей день 8 березня почали з 1914 року

1917 — в Києві пройшла 100-тисячна демонстрація під гаслами: «Автономію Україні», «Вільна Україна у вільній Росії», «Так є здоровою вільна Україна з гетьманом на чолі». Під час першого українського свята Свободи демонстранти роззброїли поліцію.

1918 — Донецько-Криворізька Радянська Республіка увійшла до складу Української соціалістичної радянської республіки.

1922 — В лютому був виданий декрет про вилучення церковних цінностей, що викликало виступи віруючих і протест патріарха Тихона. В 6-сторінковому листі членам Політбюро В. І. Ленін у зв'язку з цим писав: «Чим більше число представників реакційного духівництва і реакційної буржуазії вдасться нам із цього приводу розстріляти, тим краще. Треба саме тепер провчити цю публіку так, щоб на декілька десятків років ні про який опір вони не сміли і думати».

1922 — В Москві, на вулиці Шаболовка, завершено будівництво найвищої в країні 150-метрової «Шуховської (за проектом Володимира Шухова) вежу» — ажурної суцільнометалевої опори радіопередавачів радіостанції «імені Комінтерну». В 30-і роки з Шуховської вежі почалися експериментальні передачі перших телепередач. До відкриття в 1967 році висотної телевежі в Останкіно Шуховська вежа була головним вузлом трансляції і ретрансляції всіх радіо- і телепередач у СРСР

1953 — Вперше по телебаченню була показана церемонія вручення «Оскара». Перше вручення премії «Оскар» відбулося 16 травня 1929 року в готелі «Roosevelt» в Голівуді. До 1953 року нагородження транслювалося по радіо. Потім — на телебаченні.

1953 — Уряд Канади оголошує про те, що у всіх великих містах країни встановлюються сирени на випадок війни між США і СРСР.

1958 — В Страсбурзі відкривається перше засідання Європарламенту.

1989 — Перший прототип єдиного в світі літального апарату з поворотними роторами — багатоцільового V-22 «Оспрей» вперше піднявся в повітря і вперше перейшов від вертикального польоту до горизонтального.

Чи знаєте ви, що:

Максим Рильський був за крок від смерті. Замах на нього готувала та сама людина, яка підготувала вбивство Ярослава Галана — полковник держбезпеки С. Карін-Даниленко.

Все мало виглядати, як помста представників «Проводу ОУН на східних землях». Саме від цієї організації Максим Тадейович отримав листа, автори якого, називаючи поета «справжнім зразком українського запроданства», погрожували йому смертною карою.

Зрозуміло, що «Провід ОУН на східних землях» існував виключно на папері. Листа склали представники Міністерства державної безпеки. Проте це покарання не було доведена до кінця. Рильський — поет тоді вже помер... від жаху, а Рильський – законослухняний одописець подобався існуючому режиму.

«Рідна країна»

Прославлені в Європі польські крилаті гусари полягли від козацьких шабель з Черкащини…

Вони були грозою європейських воєн – польські крилаті гусари, про яких складали легенди…

Еліта війська Речі Посполитої десятиліттями наводила жах на суперників, поки не зіткнулася у герці з козацькими полками Хмельницького, які вийшли з Чигирина і вирушили на захід у квітні 1652 року. Слава крилатих гусарів згасла  374 роки тому – у кривавій битві їх здолала українська зброя…

“Шабле на темлякі!” – за цією командою ротмістра гусари на повному скаку викидали з долоні руків’я шаблю і та повисала на руці на ремінці-темляку. Натомість рука в залізній кольчужній рукавичці стискала довжелезний (майже шестиметровий!) спис-піку, який вибивав з сідла навіть закованого у найкращу кольчугу ворожого воїна. Так було у безлічі звитяжних битв польської гусарії по всій території Європи: гусарські “хуфи” (полки) врізалися у строї набагато чисельніших військ неприятеля, мов ніж у масло – розсікаючи лаву і сіючи паніку.

Крилаті гусари змішували зі зритою копитами коней землею турецьких яничарів під Львовом і Віднем, шведів під Кокенхаузеном, Вассенштайном і Кірхольмом, молдаван під Буковим, австріяків біля Бичина… Не раз були биті і бородаті московські вояки – і самі, і разом зі своїми союзниками. У битві під Клушином 5500 крилатих гусар разом з тисячею піхотинців ущент розбили 35-тисячну російську армію, у складі якої було близько 5 тисяч шведів-найманців. Гетьман Жолкевський зі сміхом згадував, що до ворожого табору крилаті гусари в’їхали не стільки на своїх конях, як на плечах переляканих московитів, що втікали…

Фактично, саме крилаті гусари, розбивши турків під австрійським Віднем і заслуживши славу “найхоробріших воїнів під сонцем”, урятували Європу від завоювання османцями.

Це була грізна окраса польського війська. Гусари були заковані в блискучі кольчуги, кожен мав плащ зі звіриної шкури: шляхтичі – з леопардової, а їхні пахолки – з вовчої, рисячої або ведмежої. Незалежно від соціального стану, були між собою рівними і зверталися один до одного “пане брате”. Навіть найбідніший гусар мав чудового арабського скакуна, на якого міг витратити останні гроші, багато хто мав дорогу східну зброю, оздоблену золотом, сріблом і дорогоцінним камінням. У перерві між боями гусари красувалися в шапках із соболиного, куничого й бобрового хутра, а в бою вдягали сталевий угорський шолом. І звісно ж – знамениті орлині крила за спиною, оздоблені справжнім пір’ям. Ті крила, які вирізняли польських гусарів з-поміж усіх тогочасних військ. Кажуть, своїм шурхотінням на вітрі вони лякали ворожих коней під час атаки, а ще – заважали ворогові накинути на гусара аркан і скинути його на землю. Окрім найдовших у Європі списів, крилаті гусари мали ще й найдовші 160-сантиметрові “концежі” – шаблі, якими на повному скаку з коня можна було дістати навіть супротивника, який лежав на землі…

1652 рік поклав край гусарській славі. Зіткнувшись під Батогом з козаками, які мали за союзників татар, поляки з союзниками-німцями були ущент розгромлені. Полягло близько восьми тисяч солдатів Речі Посполитої, у тім числі від 3 до 5 (за різними оцінками) тисяч крилатих гусар. У тій рубці відзначилися козаки Чигиринського, Канівського, Черкаського і Корсунського полків. Був причетним до нинішньої Черкащини і найбільш знатний серед полеглих – польський магнат Мартин Калиновський, чиї маєтності були у Маньківці, Буках та Умані. Голову Калиновського принесли Хмельницькому наколотою на списа…

Зазвичай загиблих крилатих гусар хоронили з надзвичайною помпезністю. Дотримувалися вони і дуже своєрідного ритуалу: посеред відспівування до костелу на коні заїжджав гусар і розбивав свою довгу піку біля алтаря – це символізувало завершення життєвого шляху чергового лицаря. Після битви під Батогом тисячі загиблих крилатих гусар були поховані без цього ритуалу – розбити піки вже не було кому…

З тих кривавих битв між польськими і українськими воїнами мала зиск лише хижа Московія, яка з часом проковтнула незалежність цих двох сусідніх народів. З історії потрібно виносити знання від гірких “уроків”…

Андрій КРАВЕЦЬ

Джерело: Козацький край

Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки

 Насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. "Шкодувати київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо". 
 Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій.
   Дослідники часто плутаються в деталях і обставинах бою під Крутами. Навіть дата бою визначена невірно. Спираючись на спогади учасників подій і документи, автор статті спробував відтворити перебіг цієї героїчної й трагічної сторінки в історії українських визвольних змагань.

Бій під Крутами: відомі та невідомі сторінки

2016 рік на Черкащині пройде під ознаменуванням Данила Нарбута

     22 січня 2016 року виповнилося 100 років з дня народження Народного художника України, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка, почесного громадянина міста Черкаси Данила Нарбута.
    В основі творчості Данила Нарбута — переважно етнографічні мотиви й українські історичні сюжети. Шевченківську премію художник отримав за портретні серії «Сподвижники Б. Хмельницького», «Гетьмани України», а також за філософсько-історичне полотно «Страшний суд», чуттєві й високохудожні картини «Вибори кошового» та «Покрова Богородиці».


 
Посилання procherk.info

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.
Навколо Києва стискалося кільце вогню. Більшовики розпочали агресію проти України іще в грудні 1917 року.
Згідно із Третім Універсалом, Українська республіка створювалася у федеративному зв’язку із іншими республіками колишньої Імперії. Проте вже через два місяці та ж Центральна Рада приймає рішення про повну незалежність України.

http://www.istpravda.com.ua Олександр Зінченко

Промова Святослава Вакарчука до Петра Порошенка під час нагороди орденом Свободи

 

















"Уважаемый господин Президент!

Благодарю за эту награду. Для меня честь получить орден от Государства, которое я всегда считал, считаю и буду считать самым родным в мире. Да, награды – это хорошо. Но, к сожалению, одними наградами не решить задач, которые стоят перед нами.

28 января мы будем отмечать годовщину боя под Крутами. Что общего между этими украинскими защитниками и теми, кто защищает нашу страну с оружием в руках, на Востоке сегодня? И те, и другие – Герои. Герои они потому, что сознательно жертвовали самым главным, что в них было – своей жизнью. Почему агрессия врага захлебнулась? Потому что эти молодые парни и пожилые мужчины готовы были умирать за свою страну. Они прекрасно понимали, какой выбор делают. Никто из них не анализировал, не просчитывал – они просто жертвовали. Поэтому они - Герои.

Враг, который разъедает Украину изнутри – коррупция, тотальная несправедливость, невежество, низкий уровень так называемой элиты – гораздо коварнее и опаснее, чем любой внешний враг. Чтобы победить его, тоже нужны герои - герои в украинской политике и власти. К сожалению, на сегодняшний день таких героев мы не видим.

Мы видим логичные поступки. Мы видим желание усидеть на двух или трех стульях. Мы видим страх: страх потерять должность, страх потерять благосостояние, политическое влияние, поставить под удар себя и свою семью. Мы видим порой умных, но хитрых и циничных людей, которые всегда находят логическое объяснение, почему в Украине все не так – виновата война, цены на нефть, политические оппоненты, прошлая власть. Мы слышим и видим это каждый день. Но мы не видим подвигов. Не видим настоящих жертв. Нам не нужны политики – обычные люди.

Помните защитников Донецкого аэропорта – киборгов? Нам нужны киборги в политике! Сегодня страну спасут только те, кому будут ставить памятники после смерти, а не те, кто строит себе золотые памятники при жизни. Почему наши политические руководители выбирают личное перед государственным, покой и страх за собственное будущее меняют на политические компромиссы? Где посаженные преступники? Где реальная смена правил игры? Вообще – где изменения в стране?

Я очень хотел бы закончить словами, что страна ждет перемен, но правда в том, что страна от власти уже ничего не ждет. Люди не верят власти. Не потому, что власть плохая. Потому, что власть такая как все. А сегодня нам нужны люди, способные на подвиги, сверхлюди.

Я понимаю, что сегодня испортил кому-то настроение на этом награждении. Но я говорю эти слова не из желания облить кого-то грязью или получить политические дивиденды. Ни власть, ни политическая борьба меня не интересуют. Я говорю Вам это потому, что мне не безразлично! Не безразлична Ваша репутация, не безразлична репутация страны и ее будущее. Это моя страна и мне здесь жить. Примите, господин Президент, эти слова серьезно - они не направлены персонально против Вас, в них нет попытки запятнать Вашу личность. Эти слова направлены ко всей украинской власти. И это не просто мой частный голос – это, в прямом смысле, голос народа Украины. И примите их сегодня, потому что завтра уже может быть поздно.

Этот орден будет мне напоминать, что каждый день нужно делать больше для того, чтобы твоя страна была свободной. И напоминать, что я сам еще сделал недостаточно для того, чтобы наша страна наконец стала лучшей".

23 січня з нагоди Дня Соборності України Петро Порошенко нагородив державними нагородами видатних українців. Крім Вакарчука, орден Свободи отримав Дмитро Павличко. Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня був нагороджений Володимир Філенко, а орденом "За заслуги" І ступеня - директор державного закладу "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології Міністерства охорони здоров’я України" Ілля Ємець.

http://telegraf.com.ua/ukraina/obshhestvo/


.

22 січня Україна відзначає День Соборності

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
"Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування", - так розпочинається стаття Владислава Верстюка, заступника Голови Українського інституту національної пам’яті, доктора історичних наук, професора про історію виникнення та традиції цього свята.
Детальніше за посиланням День Соборності України: історія виникнення традиції й свята

Розпочався ІІІ Всеукраїнський конкурс есе “Я – європеєць”

     Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Серце до серця» спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України у листопаді 2015 року – березні 2016 року проводять ІІІ Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» (Положення додається).
       Конкурс проводитиметься серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх і вихованців позашкільних навчальних закладів, членів дитячих і молодіжних громадських організацій України.
У 2014 році автори кращих робіт були запрошені та відвідали Литовську Республіку, під час поїздки взяли участь у презентації діяльності Сейму Литовської Республіки, відвідали навчальні заклади, ознайомилися з культурною спадщиною Литви та Польщі.
     Переможці ІІІ Всеукраїнського конкурсу есе «Я – європеєць» у 2016 році нагороджуватимуться дипломами і цінними подарунками. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну. Фінал конкурсу відбуватиметься у березні 2016 року в м. Києві.


Посилання на положення конкурсу

Пробне ЗНО-2016

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання – це добровільне тестування осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, що дає їм можливість ознайомитись із процедурою проходження зовнішнього незалежного оцінювання.
Реєстрація осіб для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні в 2016 році триватиме з 5 до 30 січня 2016 року.
 Вартість пробного ЗНО з одного предмета становить 111.00 грн.

Графік проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання

2 квітня – з української мови і літератури;
9 квітня – з  англійської, німецької, іспанської, французької, російської мов, біології, географії, історії України, математики, фізики, хімії.

Детальну інформацію щодо проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання розміщено на сайті регіонального центру оцінювання якості освіти, на території обслуговування якого особа бажає проходити пробне зовнішнє незалежне оцінювання.

№ з/п	Назва регіонального центру	Територія обслуговування
1	Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти	Вінницька область Житомирська область Хмельницька область
2	Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти	Дніпропетровська область Запорізька область
3	Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти	Донецька область Луганська область
4	Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти	Івано-Франківська область Закарпатська область Тернопільська область Чернівецька область
5	Київський регіональний центр оцінювання якості освіти	м. Київ Київська область Черкаська область Чернігівська область
6	Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти	Львівська область Волинська область Рівненська область
7	Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти	Одеська область Кіровоградська область
8	Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти	Харківська область Полтавська область Сумська область
9	Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти	Херсонська, Миколаївська області Автономна Республіка Крим, м. Севастополь

Увага! Реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

ЗНО – 2016. На що варто звернути увагу!

Шановні абітурієнти!

ЗНО – 2016. На що варто звернути увагу!

1. Реєстрація для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні осіб, яким станом на 01 вересня 2015 року виповнилося 16 років, буде відбуватися за паспортами. Зважаючи на стислі терміни реєстрації, радимо якнайшвидше розпочати процедуру отримання паспортів.
2. Реєстрація для участі в ЗНО почнеться 1 лютого та триватиме до 4 березня.
3. Радимо визначитися зі спеціальностями та навчальними закладами, до яких плануєте вступати, та ознайомитися з Правилами прийому до обраних Вами ВНЗ. Правила містять перелік конкурсних предметів, з яких вступники подаватимуть сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання.
Увага! Навчальні заклади можуть вимагати для участі у конкурсі на однакові спеціальності різний перелік конкурсних предметів, з яких необхідно подавати сертифікат ЗНО.
4. На сайті Українського центру оцінювання якості освіти http://testportal.gov.ua/ у розділі «Підготовка до ЗНО» розміщено матеріали, які допоможуть Вам підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання.

«Ще́дрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів»

Всеукраїнський конкурс наукових робіт та есе з культурології

Кафедра культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» в кінці 2015 – на початку 2016 року проводить:
1) Всеукраїнський конкурс наукових робіт з культурології в межах тематики: «Традиція і сучасність: форми трансформації»;
2) Всеукраїнський конкурс есе на тему «Культура в світі інтернету».

До участі в конкурсах запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, які вивчають предмети культурно-історичного та філософського спрямування: «Художня культура», «Етика», «Історія України», «Історія української культури», «Народознавство», «Людина і світ», «Українська етнологія» та інші.
Метою конкурсів є підвищення інтересу школярів та студентів до питань розвитку культури; залучення учнів до вивчення курсів культурно-історичного та філософського спрямування, виховання всебічно розвинутої особистості.

Важлива інформація:
 Наукові роботи та есе приймаються комісією до розгляду в термін з 4 грудня 2015 року до 24 лютого 2016 року в електронному (e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua) та паперовому (друкованому) варіанті (1 примірник) за адресою 35800 вул. Семінарська, 2 м. Острог Рівненської обл. НаУОА Кафедра культурології та філософії.
 Заявка на участь у конкурсах подається в електронному варіанті на e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua (Зразок заявки див. у Додатку 1).
 Після опрацювання надісланих матеріалів комісією учасники конкурсів наукових робіт та есе будуть запрошені до НаУОА для підведення підсумків та нагородження переможців.
 Обсяг есе від 3 до 7 сторінок друкованого тексту А-4.
 Обсяг наукової роботи 15-20 сторінок друкованого тексту А-4.
 Орієнтовні вимоги та поради до написання наукової роботи та есе див. у Додатках 2-4.

Вимоги до написання есе та наукової роботи:
1. Титульна сторінка есе: назва есе, прізвище, ім’я автора; клас; повна назва школи; область; країна (Шевченко Петро, 11 клас, Дрогобицька гімназія, Львівська область, Україна).
2. Титульна сторінка наукової роботи див. Додаток 4.
3. Есе та наукова робота оформляється в редакторі Microsoft Word; шрифт Times New Roman; розмір шрифту – 14; інтервал – 1,5; поля: ліве, праве, верхнє і нижнє – 20 мм.
4. Посилання на джерела та наукову літературу в тексті подавати за зразком – [15, с. 5], де перша цифра – номер джерела у Списку літератури, а друга – номер сторінки.
5. Список літератури в кінці тексту подавати в алфавітному порядку.
6. Зразок оформлення літератури див Додаток 6.
7. Додатки нумерувати (Додаток 1.) та розміщувати після Списку використаної літератури.
8. Роботи надсилати в друкованому вигляді (1 прим.) звичайною поштою (адреса зазначена вище).
9. Електронний варіант надсилати на e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua

Учасники олімпіади отримають сертифікат про участь, переможці – нагороди та грамоти.

Координаторами конкурсів є викладачі й методист кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія»

Звертатися за телефоном: 093 127 28 25 з 9.00 до 17.00 год. (понеділок-п’ятниця) або електронною поштою kafedra.kulturologii@oa.edu.ua

Інфолист: Інформаційний-лист-конкурсу-2015
Посилання на конкурс

Платон Федорович Симиренко - промисловець, меценат, засновник цукрових заводів на Черкащині.

2 січня 1821 року в місті Сміла народився Платон Федорович Симиренко (1821 – 1863) – відомий український промисловець, меценат, засновник цукрових заводів на Черкащині.

На початку 1840-х pp. вивчав у Франції цукрове виробництво, згодом був одним з технічних керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренки».
У своїх садах у Млієві (Черкащина) плекав нові, вдосконалені сорти плодових дерев. Його сади стали розсадником, який і досі постачає саджанці для України та стали базою наукової діяльності його сина Левка і онука Володимира.
Платон Симиренко фінансував видання «Кобзаря» Т.Шевченка 1860 року та допомагав українським культурним установам.
На честь Платона Симиренка його сином Левком названий популярний сорт яблука Ренет Симиренка.
За матеріалами Вікіпедії.

Новий рік: з історії свята

«На новий рік многая лїта» Українська поштівка. 1906 рік

Як і у більшості давніх народів, початок Нового року на Русі асоціювався з початком весняного відродження природи. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців.. Свято отримало назву «Нове Літо».
З прийняттям християнства на Русі було запроваджено Юліанський календар, а святкування Нового Року було встановлено на 1 березня, що за переданням відповідало даті творення світу. Пізніше Новий рік було перенесено на 1 вересня відповідно до прийнятого Візантійською церквою, а літочислення велося від «Створення світу».
На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі посполитої, з 1362 року початок Нового Року було встановлено на 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового» . Ця система трапляється в українських літописах того часу.
    У 1582 році папа Григорій XIII увів нову календарну систему, що одержала назву григоріанської або «новий стиль». Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року визнавши неточність юліанського календаря, однак, відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським песахом або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». У той же час протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у 18 столітті, таким чином тривалий час Новий Рік у православних та протестантських країнах наступав на 11 днів пізніше за католицький.
    20 (30) грудня 1699 року за указом царя Петра I Новий рік у Російській Імперії святкують, за прикладом усіх християнських народів, 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем. У XVIII столітті практично всі протестантські держави переходять на григоріанський стиль, натомість у Російській імперії до 1918 року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу не збігався з західноєвропейським.
У 1918 році декретом Раднаркому «…з метою встановлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами рахування часу…» було прийнято перехід на Григоріанський календар і Новий Рік знову почав збігатися з європейським. Натомість російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви відмовились переходити на новий стиль, унаслідок чого усі нерухомі церковні свята, а також Новий рік святкуються за старим стилем, у результаті чого утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як Старий Новий рік. Як додаткове свято, старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.^[11]
Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік, прийшов на зміну Святому Миколаю згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року.
За матеріалами Вікіпедії.