2016 рік на Черкащині пройде під ознаменуванням Данила Нарбута

     22 січня 2016 року виповнилося 100 років з дня народження Народного художника України, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка, почесного громадянина міста Черкаси Данила Нарбута.
    В основі творчості Данила Нарбута — переважно етнографічні мотиви й українські історичні сюжети. Шевченківську премію художник отримав за портретні серії «Сподвижники Б. Хмельницького», «Гетьмани України», а також за філософсько-історичне полотно «Страшний суд», чуттєві й високохудожні картини «Вибори кошового» та «Покрова Богородиці».


 
Посилання procherk.info

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.
Навколо Києва стискалося кільце вогню. Більшовики розпочали агресію проти України іще в грудні 1917 року.
Згідно із Третім Універсалом, Українська республіка створювалася у федеративному зв’язку із іншими республіками колишньої Імперії. Проте вже через два місяці та ж Центральна Рада приймає рішення про повну незалежність України.

http://www.istpravda.com.ua Олександр Зінченко

Промова Святослава Вакарчука до Петра Порошенка під час нагороди орденом Свободи

 

















"Уважаемый господин Президент!

Благодарю за эту награду. Для меня честь получить орден от Государства, которое я всегда считал, считаю и буду считать самым родным в мире. Да, награды – это хорошо. Но, к сожалению, одними наградами не решить задач, которые стоят перед нами.

28 января мы будем отмечать годовщину боя под Крутами. Что общего между этими украинскими защитниками и теми, кто защищает нашу страну с оружием в руках, на Востоке сегодня? И те, и другие – Герои. Герои они потому, что сознательно жертвовали самым главным, что в них было – своей жизнью. Почему агрессия врага захлебнулась? Потому что эти молодые парни и пожилые мужчины готовы были умирать за свою страну. Они прекрасно понимали, какой выбор делают. Никто из них не анализировал, не просчитывал – они просто жертвовали. Поэтому они - Герои.

Враг, который разъедает Украину изнутри – коррупция, тотальная несправедливость, невежество, низкий уровень так называемой элиты – гораздо коварнее и опаснее, чем любой внешний враг. Чтобы победить его, тоже нужны герои - герои в украинской политике и власти. К сожалению, на сегодняшний день таких героев мы не видим.

Мы видим логичные поступки. Мы видим желание усидеть на двух или трех стульях. Мы видим страх: страх потерять должность, страх потерять благосостояние, политическое влияние, поставить под удар себя и свою семью. Мы видим порой умных, но хитрых и циничных людей, которые всегда находят логическое объяснение, почему в Украине все не так – виновата война, цены на нефть, политические оппоненты, прошлая власть. Мы слышим и видим это каждый день. Но мы не видим подвигов. Не видим настоящих жертв. Нам не нужны политики – обычные люди.

Помните защитников Донецкого аэропорта – киборгов? Нам нужны киборги в политике! Сегодня страну спасут только те, кому будут ставить памятники после смерти, а не те, кто строит себе золотые памятники при жизни. Почему наши политические руководители выбирают личное перед государственным, покой и страх за собственное будущее меняют на политические компромиссы? Где посаженные преступники? Где реальная смена правил игры? Вообще – где изменения в стране?

Я очень хотел бы закончить словами, что страна ждет перемен, но правда в том, что страна от власти уже ничего не ждет. Люди не верят власти. Не потому, что власть плохая. Потому, что власть такая как все. А сегодня нам нужны люди, способные на подвиги, сверхлюди.

Я понимаю, что сегодня испортил кому-то настроение на этом награждении. Но я говорю эти слова не из желания облить кого-то грязью или получить политические дивиденды. Ни власть, ни политическая борьба меня не интересуют. Я говорю Вам это потому, что мне не безразлично! Не безразлична Ваша репутация, не безразлична репутация страны и ее будущее. Это моя страна и мне здесь жить. Примите, господин Президент, эти слова серьезно - они не направлены персонально против Вас, в них нет попытки запятнать Вашу личность. Эти слова направлены ко всей украинской власти. И это не просто мой частный голос – это, в прямом смысле, голос народа Украины. И примите их сегодня, потому что завтра уже может быть поздно.

Этот орден будет мне напоминать, что каждый день нужно делать больше для того, чтобы твоя страна была свободной. И напоминать, что я сам еще сделал недостаточно для того, чтобы наша страна наконец стала лучшей".

23 січня з нагоди Дня Соборності України Петро Порошенко нагородив державними нагородами видатних українців. Крім Вакарчука, орден Свободи отримав Дмитро Павличко. Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня був нагороджений Володимир Філенко, а орденом "За заслуги" І ступеня - директор державного закладу "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології Міністерства охорони здоров’я України" Ілля Ємець.

http://telegraf.com.ua/ukraina/obshhestvo/


.

22 січня Україна відзначає День Соборності

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
"Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування", - так розпочинається стаття Владислава Верстюка, заступника Голови Українського інституту національної пам’яті, доктора історичних наук, професора про історію виникнення та традиції цього свята.
Детальніше за посиланням День Соборності України: історія виникнення традиції й свята

Розпочався ІІІ Всеукраїнський конкурс есе “Я – європеєць”

     Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Серце до серця» спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України у листопаді 2015 року – березні 2016 року проводять ІІІ Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць» (Положення додається).
       Конкурс проводитиметься серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх і вихованців позашкільних навчальних закладів, членів дитячих і молодіжних громадських організацій України.
У 2014 році автори кращих робіт були запрошені та відвідали Литовську Республіку, під час поїздки взяли участь у презентації діяльності Сейму Литовської Республіки, відвідали навчальні заклади, ознайомилися з культурною спадщиною Литви та Польщі.
     Переможці ІІІ Всеукраїнського конкурсу есе «Я – європеєць» у 2016 році нагороджуватимуться дипломами і цінними подарунками. За рішенням журі Конкурсу автори кращих робіт, за можливості, будуть запрошені до участі у міжнародній поїздці до Литовської Республіки в рамках культурного обміну. Фінал конкурсу відбуватиметься у березні 2016 року в м. Києві.


Посилання на положення конкурсу

Пробне ЗНО-2016

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання – це добровільне тестування осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, що дає їм можливість ознайомитись із процедурою проходження зовнішнього незалежного оцінювання.
Реєстрація осіб для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні в 2016 році триватиме з 5 до 30 січня 2016 року.
 Вартість пробного ЗНО з одного предмета становить 111.00 грн.

Графік проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання

2 квітня – з української мови і літератури;
9 квітня – з  англійської, німецької, іспанської, французької, російської мов, біології, географії, історії України, математики, фізики, хімії.

Детальну інформацію щодо проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання розміщено на сайті регіонального центру оцінювання якості освіти, на території обслуговування якого особа бажає проходити пробне зовнішнє незалежне оцінювання.

№ з/п	Назва регіонального центру	Територія обслуговування
1	Вінницький регіональний центр оцінювання якості освіти	Вінницька область Житомирська область Хмельницька область
2	Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти	Дніпропетровська область Запорізька область
3	Донецький регіональний центр оцінювання якості освіти	Донецька область Луганська область
4	Івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти	Івано-Франківська область Закарпатська область Тернопільська область Чернівецька область
5	Київський регіональний центр оцінювання якості освіти	м. Київ Київська область Черкаська область Чернігівська область
6	Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти	Львівська область Волинська область Рівненська область
7	Одеський регіональний центр оцінювання якості освіти	Одеська область Кіровоградська область
8	Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти	Харківська область Полтавська область Сумська область
9	Херсонський регіональний центр оцінювання якості освіти	Херсонська, Миколаївська області Автономна Республіка Крим, м. Севастополь

Увага! Реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.

ЗНО – 2016. На що варто звернути увагу!

Шановні абітурієнти!

ЗНО – 2016. На що варто звернути увагу!

1. Реєстрація для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні осіб, яким станом на 01 вересня 2015 року виповнилося 16 років, буде відбуватися за паспортами. Зважаючи на стислі терміни реєстрації, радимо якнайшвидше розпочати процедуру отримання паспортів.
2. Реєстрація для участі в ЗНО почнеться 1 лютого та триватиме до 4 березня.
3. Радимо визначитися зі спеціальностями та навчальними закладами, до яких плануєте вступати, та ознайомитися з Правилами прийому до обраних Вами ВНЗ. Правила містять перелік конкурсних предметів, з яких вступники подаватимуть сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання.
Увага! Навчальні заклади можуть вимагати для участі у конкурсі на однакові спеціальності різний перелік конкурсних предметів, з яких необхідно подавати сертифікат ЗНО.
4. На сайті Українського центру оцінювання якості освіти http://testportal.gov.ua/ у розділі «Підготовка до ЗНО» розміщено матеріали, які допоможуть Вам підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання.

«Ще́дрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів»

Всеукраїнський конкурс наукових робіт та есе з культурології

Кафедра культурології та філософії Національного університету «Острозька академія» в кінці 2015 – на початку 2016 року проводить:
1) Всеукраїнський конкурс наукових робіт з культурології в межах тематики: «Традиція і сучасність: форми трансформації»;
2) Всеукраїнський конкурс есе на тему «Культура в світі інтернету».

До участі в конкурсах запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ, які вивчають предмети культурно-історичного та філософського спрямування: «Художня культура», «Етика», «Історія України», «Історія української культури», «Народознавство», «Людина і світ», «Українська етнологія» та інші.
Метою конкурсів є підвищення інтересу школярів та студентів до питань розвитку культури; залучення учнів до вивчення курсів культурно-історичного та філософського спрямування, виховання всебічно розвинутої особистості.

Важлива інформація:
 Наукові роботи та есе приймаються комісією до розгляду в термін з 4 грудня 2015 року до 24 лютого 2016 року в електронному (e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua) та паперовому (друкованому) варіанті (1 примірник) за адресою 35800 вул. Семінарська, 2 м. Острог Рівненської обл. НаУОА Кафедра культурології та філософії.
 Заявка на участь у конкурсах подається в електронному варіанті на e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua (Зразок заявки див. у Додатку 1).
 Після опрацювання надісланих матеріалів комісією учасники конкурсів наукових робіт та есе будуть запрошені до НаУОА для підведення підсумків та нагородження переможців.
 Обсяг есе від 3 до 7 сторінок друкованого тексту А-4.
 Обсяг наукової роботи 15-20 сторінок друкованого тексту А-4.
 Орієнтовні вимоги та поради до написання наукової роботи та есе див. у Додатках 2-4.

Вимоги до написання есе та наукової роботи:
1. Титульна сторінка есе: назва есе, прізвище, ім’я автора; клас; повна назва школи; область; країна (Шевченко Петро, 11 клас, Дрогобицька гімназія, Львівська область, Україна).
2. Титульна сторінка наукової роботи див. Додаток 4.
3. Есе та наукова робота оформляється в редакторі Microsoft Word; шрифт Times New Roman; розмір шрифту – 14; інтервал – 1,5; поля: ліве, праве, верхнє і нижнє – 20 мм.
4. Посилання на джерела та наукову літературу в тексті подавати за зразком – [15, с. 5], де перша цифра – номер джерела у Списку літератури, а друга – номер сторінки.
5. Список літератури в кінці тексту подавати в алфавітному порядку.
6. Зразок оформлення літератури див Додаток 6.
7. Додатки нумерувати (Додаток 1.) та розміщувати після Списку використаної літератури.
8. Роботи надсилати в друкованому вигляді (1 прим.) звичайною поштою (адреса зазначена вище).
9. Електронний варіант надсилати на e-mail: kafedra.kulturologii@oa.edu.ua

Учасники олімпіади отримають сертифікат про участь, переможці – нагороди та грамоти.

Координаторами конкурсів є викладачі й методист кафедри культурології та філософії Національного університету «Острозька академія»

Звертатися за телефоном: 093 127 28 25 з 9.00 до 17.00 год. (понеділок-п’ятниця) або електронною поштою kafedra.kulturologii@oa.edu.ua

Інфолист: Інформаційний-лист-конкурсу-2015
Посилання на конкурс

Платон Федорович Симиренко - промисловець, меценат, засновник цукрових заводів на Черкащині.

2 січня 1821 року в місті Сміла народився Платон Федорович Симиренко (1821 – 1863) – відомий український промисловець, меценат, засновник цукрових заводів на Черкащині.

На початку 1840-х pp. вивчав у Франції цукрове виробництво, згодом був одним з технічних керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренки».
У своїх садах у Млієві (Черкащина) плекав нові, вдосконалені сорти плодових дерев. Його сади стали розсадником, який і досі постачає саджанці для України та стали базою наукової діяльності його сина Левка і онука Володимира.
Платон Симиренко фінансував видання «Кобзаря» Т.Шевченка 1860 року та допомагав українським культурним установам.
На честь Платона Симиренка його сином Левком названий популярний сорт яблука Ренет Симиренка.
За матеріалами Вікіпедії.

Новий рік: з історії свята

«На новий рік многая лїта» Українська поштівка. 1906 рік

Як і у більшості давніх народів, початок Нового року на Русі асоціювався з початком весняного відродження природи. Найімовірніше Новий рік святкували з появою нового Місяця в перші весняні дні, найближчі до весняного рівнодення. При цьому рік міг мати як 12, так і 13 місяців.. Свято отримало назву «Нове Літо».
З прийняттям християнства на Русі було запроваджено Юліанський календар, а святкування Нового Року було встановлено на 1 березня, що за переданням відповідало даті творення світу. Пізніше Новий рік було перенесено на 1 вересня відповідно до прийнятого Візантійською церквою, а літочислення велося від «Створення світу».
На українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі посполитої, з 1362 року початок Нового Року було встановлено на 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового» . Ця система трапляється в українських літописах того часу.
    У 1582 році папа Григорій XIII увів нову календарну систему, що одержала назву григоріанської або «новий стиль». Православна церква на Константинопольському соборі 1583 року визнавши неточність юліанського календаря, однак, відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським песахом або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами». У той же час протестантські країни перейшли на григоріанський календар лише у 18 столітті, таким чином тривалий час Новий Рік у православних та протестантських країнах наступав на 11 днів пізніше за католицький.
    20 (30) грудня 1699 року за указом царя Петра I Новий рік у Російській Імперії святкують, за прикладом усіх християнських народів, 1 січня, причому як і раніше — за юліанським календарем. У XVIII столітті практично всі протестантські держави переходять на григоріанський стиль, натомість у Російській імперії до 1918 року зберігався юліанський, через що Новий рік на землях, що входили до її складу не збігався з західноєвропейським.
У 1918 році декретом Раднаркому «…з метою встановлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами рахування часу…» було прийнято перехід на Григоріанський календар і Новий Рік знову почав збігатися з європейським. Натомість російська, а також Сербська та Єрусалимська православні церкви відмовились переходити на новий стиль, унаслідок чого усі нерухомі церковні свята, а також Новий рік святкуються за старим стилем, у результаті чого утворився такий рідкісний історично-культурний феномен, як Старий Новий рік. Як додаткове свято, старий Новий рік і понині святкується в Україні, Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії та окремих районах Швейцарії.^[11]
Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік, прийшов на зміну Святому Миколаю згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року.
За матеріалами Вікіпедії.