6 клас

                                                                       

        Тема. Мінойська цивілізація та Ахейська Греція

                  

ВІДЕОКритська (Мінойська) палацова цивілізація. Міф про  Тесея та Дедала і Ікара.

Онайн-вправа "Мінойська цивілізація"

ВІДЕО Двобій Гектора і Ахіллеса

ВІДЕО Троянський кінь (кадр із фільму "Троя", 2004 р.)

Пам’ятки з історії 

1. Як працювати з картою

1. Прочитай назву карти.
2. Ознайомся з кожним умовним позначенням легенди карти.
3. Знайди на карті умовні позначення, зазначені в легенді; докладніше зупинись на тих, які необхідні при вивченні конкретного питання.
4. Прослідкуй за допомогою стрілок напрямки походів.
5. Визнач місця битв.   
                  Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії.

2. Пам'ятка з використання карти як історичного джерела

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

5. Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

3. План характеристики архітектурної пам'ятки

1. .  Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

13. Ваше особисте враження від пам'ятки.

                                                      Піраміда Хеопса. Єгипет.
                                       

                                            

4. Як сформувати історичні поняття

1.  Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2.            Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.            Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

Витяг із короткого словника понять

Авари (обри)

Народ, що бере свої початки з Аравії. Довго мандрував Середньою Азією. Прийшов з Прикаспію в середині VI ст. н.е. в Європу, але не був допущений дулібами в межі Дулібії Рось. Берегом Чорного моря пройшов в Панонію, де потіснив валахів. Воював з дулібами в Карпатах (літописна згадка про примучення дулібів). Держава аварів (обрів), Аварський каганат, зникла в VIII ст. н.е. її територія була поділена між сусідніми державами: Булгарією, Угорщиною, Візантією, Валахією. Частина обрів, посвячених в роси(руси), осіла в районі Суренжа (нині с. Обарів на Рівненщині) та зазнала асиміляції.

Анти

Іноземна назва дулібів-слов'ян III—VI ст. ст., що означала противники.З моменту надання допомоги слов'янами-дулібами Константинополю в 602р. у боротьбі з аварами та укладення угоди з Візантією замінена на самоназву дулібів —роси.

Арійці

Тобто "духовні". Народи та племена, що колись складали населення Євро-Азійської держави, далі Ппербореї (XXVI—XIII тис. до н.е.) та зазнали менших, ніж жителі Атлантичної держави, потрясінь від земних катаклізмів. Включали в себе населення частини Європи (в тому числі венедів, ашкеназі) та більшість народів Азії. Також древнє населення Китаю, Індії, Сибіру, Персії, Анатолії (в тому числі троянці, латини). Назва не мала расово-етнічного значення, належачи більше до категорії духовно-енергетичного, божественного. Арійці вважали, що найголовніше для людини — вдосконалення своєї духовності, бо через неї по смерті людська душа має поринути до Бога (в Ірій). Культивували обряд свідомого трупоспалення, щоб не прив'язувати душу до розкладеного тіла. Протистояли теренцям, які вважали головними матеріальну основу світобудови та матеріальні досягнення людини, як оцінку її якостей перед Богом. Виникнення феномену арійства і теренства пов'язане з наявністю на планеті відповідного типу двох досить стабільних енергетичних, польових зон. Нерозумний (агресивний) вплив на енергетику планети з боку людини, з крайніх позицій арійства і теренства, призводив до земних катаклізмів.

Арта

Одна з назв Суренжа, і означає "святе" або "священне" місто.

Артанія

а) Дослівно "священна", "свята" (земля). Артанія-Волинь відповідно — "свята" (священна) Волинь. б) Центральна провінція Дулібської держави, власне Рось, з великим оборонним колом міст (Русколань) периметром майже у 800 км навколо міста Суренж — столиці Росі. Згадується арабськими мандрівниками. Араби звали Русколань островом. З Артанії починалась держава дулібів у III ст. н.е.

Аттіла

Цар гунів, виходець з князівського роду гунів-меотів Приазов'я (нащадків кіммерійців і скіфів). Навчався в Суренжі. При допомозі волхвів підтриманий на царствування у гунів. Руками воїнів Аттіли волхви зміцнювали державу слов'ян-росів(русів) на заході. На місці базування іунів було створено провінцію (княжіння) Полонія. В її межі переселено сарматське плем'я берендів-ляхів, яке разом з місцевим населенням (галло-кельти, балти, венеди) було посвячено в слов'яни.

5. Як аналізувати історичну подію 

1.        Коли відбулася дана подія?

2.   Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.   Які історичні обставини зумовили її?

4.   Який розвиток вона отримала надалі?

5.    Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.    Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.    Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.  Як би повелися ви за таких умов?

10. .  Ваша оцінка події.

                              Марафонська битва

6. Як скласти історичний портрет

1.          Як відбувалося становлення особистості історичного діяча.
              1.1. Де і коли він народився?

 1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

 1.3. Як формувалися його погляди?

2.         Особисті якості й риси характеру.

 2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

 2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3.         Діяльність історичного діяча.

 3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.

 3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

 3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

 3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

 3.5. Якими були наслідки його діяльності:

 а) для сучасників;

 б) для нащадків?

 3.6. 3а що людство вшановує цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

 4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

 4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обгрунтуйте свою позицію.

Александр Македонський

7. Як описати грошову купюру

1.    Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

2.  Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

3.  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

4.          Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому періоду.

5.  Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.

Грошова купюра

8. Оцінка діяльності історичної особи

1.  Про кого йде мова? Ким він (вона) були?

2.            Чому його (її) вважають історичною особою? Що ви вважаєте головним результатом його (її) діяльності?

3.            Якими засобами він (вона) досягли своєї мети? Чи схвалюєте ви ці засоби?

4.            Які риси характеру допомогли, а які — заважали йому (їй) досягти результатів?

5.  Чи могли ці результати бути досягнуті без його участі та іншими засобами?

6.  Як результати його діяльності змінили життя людей? Чого

більше позитивного чи негативного вбачаєте в цих результатах?

                                                                       

9. Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1.  Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2.            Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, й визначте об'єктивність його висновків.

3.  Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.

4.            Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме такий вибір.

10. Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5.        Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.        Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

11. Як навчити учнів складати план

1.  Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2.         З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.         Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.

4.         Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.

5. Склавши план перевірити, чи розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки. Розрізняють план за ступенем складності: простий і розгорнутий. Крім того, виділяють: картинний план, що об'єднує фрагменти історичного образу в цілісну картину; план-перелік суттєвих ознак; тезовий план; стереотипний план, що складається із загальних положень і конкретизується під час розгортання.

12. Як навчити учнів локалізувати події в часі

1. Визначте тривалість і послідовність подій.

2. Зіставте історичні подій між собою.

1.     Зіставте процеси з певним періодом історії.

Зіставте однотипні процеси вітчизняної та всесвітньої історії.

13. Як правильно скласти розгорнутий план статті підручника

1. Прочитайте весь текст статті.

2. Виділіть у ньому логічно закінчені частини.

3.В кожній з цих частин визначте основну думку. Дайте їм заголовки (одним реченням передайте зміст).

4.Кожну з частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як стисло передати їх на папері (кількома словами).

5. Запишіть речення до плану в такій послідовності, у якій описані події.

6. Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.

7.Пам'ятайте: план не має містити запитань. Зміст тексту треба передавати стверджувальними реченнями.

14. Як навчити учнів порівнювати історичні події та явища

1.Виділити і записати об'єкти порівняння.

2.Знайти споріднені суттєві ознаки об'єктів, що порівнюються.

3.Сформулювати і зробити короткий запис змісту порівняння.

4.Порівняти об'єкти по кожній з позначених ліній.

5.Узагальнити і зробити короткий запис.

15. Як навчити учнів визначати причинно-наслідкові зв'язки

1.  Які труднощі можна назвати найхарактернішими для вихідного етапу процесу?

2.            Коли вони почали виникати?

3.            У яких сферах життєдіяльності вони почали виявлятися?

4.            У чому полягає їхній шкідливий вплив?

5.  Інтереси яких сил перетнулися на цьому етапі?

6.            Що стало об'єктом протистояння цих сил?

7.  Коли, в якому напрямі і яким чином почався процес розв'язання проблем?

16. Як вивчати революцію

1. Визначити передумови події.

2.        З'ясувати причини (об'єктивні та суб'єктивні).

3.        Виділити її головні завдання.

4.        Визначити характер революції.

5.        Рушійні сили і керівники (історичні постаті).

6.        Початок революції (подія).

7.        Хід революційної боротьби (основні етапи, хронологічна таблиця).

8.        Результат.

9.        Причини перемоги (поразки).

10. Наслідки революції.

11.Значення революції.

17. Як вивчати війну

1.              З'ясувати міжнародну обстановку.

2.              Визначити причини та характер війни.

3.              Привід.

4.              Вказати сили сторін, що протистоять.

5.              Початок війни.

6.              Хід війни (її основні етапи, хронологічна таблиця).

7.              Закінчення війни (умови миру).

8.              Результат війни.

9.              Причини перемоги (поразки).

10.       Історичне значення події.

18. Як працювати з історичним документом

1. З'ясуйте походження документа.

 1.1. Хто його автор? Чиї інтереси захищає?

 1.2. Як могли вплинути на автора історичні події чи загальна ситуація в цей період?

 1.3. За яких історичних обставин він з'явився?

 1.4. Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт...)?

 1.5. Про що розповідається в документі? Яка сторона подій чи явища замовчується?

 1.6. Які почуття викликає документ у читачів?

 1.7. Що вас здивувало в цьому документі, а що вразило?

2.          З'ясуйте, яке завдання до документа ви повинні виконати і що для цього потрібно.

 2.1.Якщо документ має поглибити ваші знання про якесь історичне явище, подію чи особу, пригадайте, що вам уже відомо про це.

3.  Прочитайте текст документа, визначте значення понять і термінів, що містяться в ньому.

4.           Спробуйте виконати завдання. Якщо ви не можете це зробити, визначте, що вам заважає.

 4.1.Зверніть увагу на те, як сформульовано завдання; можливо, ви не зрозуміли поставленого питання.

 4.2.Прочитайте уважно й повільно документ ще раз, звертаючи увагу на зміст окремих речень.

5.          Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

19.Як аналізувати історичне джерело

1.          Оберіть спосіб роботи: перегляд, читання, вивчення.

• Ознайомтесь із джерелом, визначте: автора, співавтора, учасників його підготовки; час і місце створення тексту (за його змістом); як вплинули історичні умови на його створення.

• Визначте: джерела інформації, що вивчається; мету автора (ів) тексту .

2.         Визначте:

•         вид джерела (лист, щоденник, архівний документ тощо);

•         що собою являє цей текст: поданий повністю чи уривок;

•         про що йдеться в даному тексті.

3.         Вивчіть та проаналізуйте зміст текст:

•         спробуйте зрозуміти, виділити його основні положення;

•         подумки поділіть зміст тексту на змістові частини, виділіть головні думки кожної частини;

•         під час вивчення тексту формулюйте головні думки джерела й записуйте їх у вигляді тез або цитат, ключових слів.

4.         Оцініть ступінь достовірності викладених у тексті відомостей:

•         чи є автор безпосереднім свідком того, про що пише;

•         первинність або вторинність інформації.

5.         Визначте:

•         чи є автор представником нової точки зору або він пропонує ексклюзивний погляд на події;

•         в яких ситуаціях можна використовувати цю інформацію.

6.  Виявіть значення та інформацію, що в ньому міститься, для сучасності та для кожного з нас.

7.  Дайте узагальнюючу оцінку даного джерела.

20. Як аналізувати історичну карикатуру

1.  Чи можете ви впізнати персонажів, зображених на карикатурі?

2.  Якщо це реальні люди, то назвіть їх і те, яке місце вони посідали в суспільстві на час створення карикатури.

3.         Перевірте дату створення карикатури. Якій події присвячена карикатура?

4.            Що ви знаєте про події, а також про персонажів, зображених на карикатурі?

5.  Що означає підпис під карикатурою? Він смішний чи іронічний? Якими засобами досягається той чи інший ефект?

6.            Персонажі на карикатурі зображені позитивно чи негативно?

7.  Наскільки ефективна карикатура у досягненні своєї мети?

8.  Чи змінила дана карикатура вашу оцінку про осіб, яких зображено на карикатурі?

21. Як працювати над тематичними виписками

1. Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2.     Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так:«Там само». Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: «Там само» й вказується сторінка.

3. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.

4.     Якщо під час цитування доводиться робити пропуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (...).

5. Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прямій мові.

6. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7. На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передати основний зміст цитованого тексту.

22. Як аналізувати історичну фотографію

1.  Що, по-вашому, зображено націй фотографії?

2.           Хто ці люди? Чим вони займаються?

3.           Які ще об'єкти зображено?

4.           Орієнтовно назвіть, коли, по-вашому, могла бути зроблена ця фотографія (Рік. Період. Подія.).

5.           В яку пору року зроблена фотографія?

6. Чи це звичайна фотографія, чи для неї спеціально позували перед камерою?

7.           Яку максимальну інформацію ми можемо почерпнути з фото?

8.           Назвіть інші історичні джерела, які могли б вам допомогти перевірити правильність ваших висновків, зроблених на основі фотографії.

9.           Що вам уже відомо про події, які зображено на фотографії, з попередніх уроків історії?

10. Чи викликала фотографія питання, на які ви хотіли б отримати відповідь?

23. Як самостійно працювати з джерелом інформації

1.  Уважно прочитайте текст джерела інформації.

2.         Визначте, ким складений текст джерела і з якої причини.

3.         Встановіть дату появи даного джерела.

4.         Як можна схарактеризувати той історичний період, коли було складене джерело? Що ви вже про нього знаєте?

5.  Визначте, про яку конкретну історичну особу чи подію йдеться у тексті джерела, який проміжок часу відділяє саму подію чи особистість від часу їхнього опису.

6.         Наскільки правдиво у джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

7.  Що є нереальним у тексті джерела? З якою метою, на ваш погляд, автор вдався до вигадки?

8.  Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

9.         На які міркування наштовхує зміст даного джерела?
10.Яких висновків ви можете дійти?

24. Як правильно скласти список літератури

1. . Прочитайте текст підручника з даної теми.                                                                                

2. Оберіть тему доповіді чи реферату.

3. У бібліотеці ознайомтеся з літературою з даної теми.

4.        Виберіть необхідні вам літературні, наукові та публіцистичні джерела й систематизуйте їх.

Література

1. Аджубей А. Крах иллюзий. М., СП «Интербук», 1991.

2. Антохина-Московченко В. Шарль де Голль и Советский Союз М.: Книга, 1990.

З. Бураков Ю.В., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П. Всесвітня історія: новітні часи 1945 - 1998. - К.: Генеза, 1999.

4. Волкогонов Д.А. Триумф й трагедия. Политический портрет Й.В. Сталина.: В 2-х кн. - К.: Политиздат Украины, 1990.

5.Всемирная история. Итоги второй мировой войнм. Минск: Харвест, М.: АСТ, 2000.

б. Вторая мировая война. Краткая история. М., 1984.

7. Історія. Навчальний посібник для абітурієнтів і школярів. — X., 1995.

8. История войн й конфликтов: В 2-х т./Сост. И.В. Резько. — Минск: Харвест, 1997.

9. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: 11 клас. Підруч. — К.: Видавництво А.С.К, 2003.

10. Нетесов С., Нетесова С.Ф. Історія: поняття і терміни. 6-11 клас. Словник-довідник. Луганськ.: Янтар, 2002. 11.Рябов С. Політологія: словник понять і термінів. К.: Академія, 2001.

25. Як скласти конспект. Конспектування висловлювань, що сприймається на слух

1. Уважно прочитайте текст. Паралельно відзначайте незрозумілі місця, нові слова, імена і дати.

2. Наведіть довідки про осіб, події, згадані в тексті. При записі не забудьте винести довідкові дані на поля.                                                                                                                                                                       

3. При першому читанні тексту складіть простий план. При повторному читанні постарайтеся стисло сформулювати основне положення тексту, відзначивши аргументацію автора.

4.Завершальний етап конспектування складається з перечитування раніше відмічених місць і їх короткого послідовного запису.    

5.При конспектуванні треба прагнути висловити авторську думку своїми словами. Прагніть того, щоб один абзац авторського тексту був переданий при конспектуванні одним, максимум — двома реченнями.   

26 Як організувати дискусію на уроці

1. Сперечатися по суті: головне в дискусії аргументи, факти, логіка і доказовість.     

2 .І уникати реплік, що принижують людську гідність, поважати думку опонента.

3. Прагнути зрозуміти його раніше, ніж критикувати, виявляти стриманість.                                                                                                                                                                                                           

4. Чітко формулювати власну думку.

5. Прагнути встановити істину, а не демонструвати власне красномовство.                                                                                                                                                                                                             

6. Виявляти скромність і самокритичність, вміння з гідністю визнавати недостатність своєї аргументації.                                           

27. Як правильно зіставляти історичні події з періодами (епохами), орієнтуючись у науковій періодизації історії

1. Уважно прочитайте текст про історичну подію.

2.       Визначте дату події, про яку йдеться (дата може бути прямою-поданою в тексті, непрямою-такою, що міститься в тексті у формі натяку).

3.       Визначте, якому історичному періоду належить подія.

4.       Визначте характерні риси цього періоду.

5.       Визначте причини та мету події.

6.       Зіставте дану подію з епохою, під час якої вона відбулася.

7. Зробіть висновок, чи відповідала зазначена подія тому історичному періоду, коли відбулася.

28. Як правильно готувати реферат

1. Оберіть й чітко сформулюйте тему реферату.                                                                                        

2. Доберіть джерела інформації за обраною темою.                                                                                  

3. Складіть план реферату.

4. Опрацюйте дану тему за дібраними джерелами, складіть тези.

5. Напишіть чорновий варіант реферату, дотримуючись вимог до роботи.

6. Ретельно перевірте чернетку, доповнюючи її новими матеріалами.

7. Напишіть реферат у чистовому варіанті та проілюструйте його.

29.Вимоги до реферату

1.Науковість тексту.

2.Доцільність вживання наукової термінології.                                                                                         

3. Чіткість плану.

4. Завершеність та взаємозв'язок кожного з пунктів плану.

5. Наявність у кожному з питань висновків.

6. Дотримання структури реферату, а саме:

 а) вступна частина, яка має містити:

- мотивацію вибору даної теми;

- означення актуальності проблеми;

- деякі питання історіографії.

б) основна частина, яка розкриває зміст обраної теми за опрацьованими джерелами;

в) заключна частина, у якій розкривається значення події чи явища, що складають зміст теми реферату та зроблені висновки, які, власне, й завершують розкриття теми.