27 грудня 1979 року за рішенням керівництва СРСР 75-тисячний контингент радянських військ увійшов на територію Афганістану

                                          

Війна в Афганістані — повномасштабний збройний конфлікт-агресія Радянського Союзу, проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. Унаслідок цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або 10% з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців.
 Матеріал з Вікіпедії

17 грудня 1897 — збудували перший український паровоз

Завод імені В. О. Малишева — державне підприємство (Харків), колишній Харківський завод транспортного машинобудування ім. В. О. Малишева,  заснований 1895 року .  Підприємство було одним із найбільших у Російській імперії та СРСР.
5 (17) грудня 1897 — завод випустив перший український паровоз (останній у Харкові випустили 1968 року).
Згодом стали випускати двигуни (з 1911 р.; зокрема, дизель-генератори), сільськогосподарську (1909) та вугледобувну техніку (з 1922 р.; зокрема, рудникові електровози), трактори (1924), тепловози, танки та тягачі (1927).
У жовтні 1922, після відновлення, пустили шість цехів паровозобудівного заводу.
Під час Другої світової війни завод евакуювали на Урал, потім повернули.
Зараз підприємство виробляє продукцію с/г машинобудування, двигуни, трактори, тягачі та бронетехніку.
Бронетанкобудування стало пріоритетним напрямком у діяльності підприємства. Вже в довоєнний період воно прославилося середнім танком Т-34 та двигуном до нього В-2.
Найзначнішою подією в роки незалежності України стало виконання пакистанського танкового контракту (1996–1999), коли було виготовлено 320 бойових машин. Це був перший вагомий вихід за кордон військово-промислового комплексу незалежної України.

Церковне свято апостола Андрія Первозваного

 

День Андрі́я (Калита) — припадає на ніч і день 30 листопада (13 грудня) , вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа. В цей день гріх щось робити без поважної причини. Дівчата також грішать ворожачи, а хлопці просто відпочивають. В цей день здавна забороняли будь-яку інтелектуальну працю, бо є забобон, що в цей день від цього можна втратити розум.
Це день народного календаря, до якого приурочували Андріївський обряд «Калиту», суть якого полягає в переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. День Андрія справді парубоцький день. Як і в значної кількості українських свят, в його обрядах проглядаються дохристиянські традиції.

13 грудня не забудьте привітати з Днем Ангела усіх християн, які носять ім’я Андрій.

12 грудня 1635 — у Варшаві після лютих мук страчений гетьман нереєстрових запорозьких козаків Іван Сулима

       

Іван Сулима, гетьман нереєстрових запорозьких козаків (1628–1629, 1630–1635) , уночі з 11 на 12 серпня 1635 р., повертаючись з походу проти Туреччини на чолі козацького (нереєстрового) війська, зруйнував щойно збудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі й винищив її німецьку (найману) залогу з комендантом фортеці, полковником французом Жаном Маріоном.
Був по-зрадницькому схоплений за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму гетьмана та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві: відрубано голови, потім чвертовано, частини тіл були розвішені на міських мурах Варшави.
За матеріалами Вікіпедії.

10 грудня 1960 року розпочалося будівництво найбільшого у світі нафтопроводу "Дружба"

                                                         
Єдина система магістральних нафтопроводів «Дружба» — найбільший у світі нафтопровід.
Збудований для транспортування нафти з Росії в країни Центральної та Західної Європи.
Будівництво нафтопроводу почалося 10 грудня 1960 року, а 15 жовтня 1964 року відбулася офіційна церемонія запуску магістралі.
Загальна довжина — близько 5200 км.
Маршрут нафтопроводу проходить від Альметьєвська через Самару, Брянськ (Росія) до Мозиря (Білорусь), де розгалужується на дві гілки: північну (через Білорусь, Польщу та Німеччину) і південну (через Україну, Чехію, Словаччину й Угорщину).
Російський відрізок нафтопроводу експлуатує компанія «Транснефть»; словацький — компанія Transpetrol, український — ВАТ «Укртранснафта».

Розпад СРСР та утворення СНД

             

                

 8 грудня 1991 р. у Мінську президент України Л.Кравчук, президент Росії Б.Єльцин, голова Верховної Ради Білоруси С.Шушкевич констатували, що вихід республік зі складу СРСР і утворення незалежних держав стало реальним фактом і що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої можуть приєднатися республіки колишнього СРСР та інші країни.
       До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна - на правах асоційованого члена (вона не визнала всіх пунктів угоди).

 http://pidruchniki.com/1653051644795/istoriya/rozpad_srsr_utvorennya_snd

7 грудня 1941 — Японська авіація знищила американську морську базу Перл-Гарбор, що стало приводом для вступу США у Другу світову війну(1939-1945рр.).

      
     Вранці 7 грудня 1941 року тисячі японських літаків атакували американську військову базу Перл-Харбор. Артилерійський вогонь тривав близько двох годин, проте наніс нищівного удару: японцям вдалося винищити близько 20 американських військово-морських суден та 200 літаків.  В результаті нападу більше 2000 американських солдатів загинуло та 1000 було поранено.
     Наступного дня президент Сполучених Штатів Америки Франклін Рузьвельт виступив на засіданні конгресу США. "Вчора" сказав президент США, "Сполучені Штати Америки були раптово та навмисно атаковані, не має різниці як багато часу нам потрібно витратити для того, щоб подолати це умисне вторгнення, проте я щиро переконаний, що американський народ прийде до абсолютної перемоги. Я вірю, що я виголошую волю конгресу та всього американського народу, коли я стверджую, що ми не тільки захистимо себе від останньго, але й будемо певними, що дана загроза ніколи не повстане перед нами."
    Після нападу на Перл-Харбор американський народ вперше протягом багатьох дискусій та дебатів був одностайним питанні вступу США до Другої Світової війни.

www.history.com

6 грудня - День Збройних сил України

  

 6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил України.
     Після розпаду Радянського Союзу та проголошення у 1991 році своєї незалежності Україна успадкувала одне з найбільших угруповань військ не тільки на постсоціалістичному просторі, а й в усій Європі. На її території дислокувались чотири загальновійськових і одна танкова армії, чотири повітряні армії, один армійський і три корпуси Протиповітряної оборони, Чорноморський флот. До всього ж, Україна  мала стратегічні ядерні сили, до яких входила 43 ракетна армія та важкі бомбардувальні дивізії.

4 грудня 1939 — указом Президії Верховної Ради СРСР у складі України були створені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська та Рівненська області.

4 грудня 1939 - президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про розмежування областей між УРСР і БРСР, за яким Україна втратила Берестейщину.
Натомість у складі УРСР були створені Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська, Волинська та Рівненська області

10 надзвичайно красивих дерев'яних церков Черкащини

1. Церква Святої Трійці (XVIII ст.) в селі Драбівці, Золотоніського району.
Церкву реставрували у 70-х роках минулого століття закарпатські майстри, тому за будовою схожа на церкву Прикарпаття.

2. Миколаївська церква кінця XVIII сторіччя у селі Стецівка, Чигиринського району.

3. Свято-Миколаївська церква, збудована у 1779 році запорізьким козаком Кирилом Половим. Село Орловець, село яке витяглось вздовж траси Сміла – Городище – Корсунь – Київ. Знаходиться воно між Смілою і Городищем.

4. Церква Пресвятої Богородиці 1796 року. Розташована у селі Ребедайлівка, Кам’янський район.

5. Успенська церква 1851 року. Дістатися до неї можна ,я кщо в центрі села Михайлівка (Кам'янський район) повернути за вказівником на Жаботин.

6. Церква св. арх. Михаїла, 1845р. село Михайлівка, Кам'янський район.

7. Церква св. Дмитра Солунського 1822 року. Розташована у селі Тернівка, Смілянський район.

8. Церква Вознесіння Господнього 1882 року - село Костянтинівка, Смілянський район

9. Святопреображенська церква 1867 року, с. Білозір'я, Черкасьикй район.

10. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в другій половині XVIII ст. Розташована у с. Нечаївка, що неподалік Черкас ( 20 км).

 http://zmi.ck.ua/oblast/10-nadzvichayno-krasivih-derev-yanih-tserkov-cherkaschini-foto.html

«Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну...» 30 листопада 1951 року народився український естрадний співак Назарій Яремчук

                                       
       Назарій Яремчук Народний артист УРСР (1987). Батько співака і композитора, заслуженого артиста України Назарія Яремчука-молодшого та співака, заслуженого артиста України Дмитра Яремчука, а також співачки Марії Яремчук.
       На жаль, Назарій Яремчук  прожив до прикрого мало (30.11.1951 – 30.06.1995), але встиг стати легендою вітчизняної естради. З ним облетіли світ наші українські пісні – “Червона рута”, “Водограй”, “Смерекова хата”, “Стожари”, “Гай, зелений гай”, “Родина”, “Я піду в далекі гори”, “Пісня буде поміж нас”, “Писанка”, “Гей ви, козаченьки”, “Я ще не всі тобі сказав”… “Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”, – написав поет Андрій Демиденко.
       В одному з останніх своїх інтерв’ю Яремчук сказав: “Кожний з нас повинен постійно бути в польоті – крізь долю, над суєтою. І при цьому, однак, не відриватися від землі. Пам’ятати священні речі – навіщо живеш, звідки ти родом, до чого прагнеш, що скажеш людям, з якого колодязя п’єш живу воду. Я вийшов з того віку, коли звертаєш увагу на дрібниці – автографи, популярність. Мене турбує інше: що буде з нашим пісенним садом завтра?”

 

1 грудня 1991 р. український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі

                               

  На референдумі в бюлетень був записаний текст Акта, ухваленого 24 серпня Верховною Ра­дою, і запитання: “Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?”. У різних куточках країни, у великих і маленьких населених пунктах мешканці, прийшовши на виборчі дільниці, мали дати відповідь: “так, підтверджую” чи “ні, не підтверджую”. Участь у голосуванні взяли 31 млн. 891,7 тис. громадян (84,18% від загального числа внесених до списків). За підтвердження Акта проголошення державної незалежності України схвально відповіли понад 90,32% громадян, які брали участь у референдумі (28 млн. 804,1 тис.). У Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Черкаській областях, а також на Київщині, Житомирщині, Вінниччині та Хмельниччині — за незалежність висловились понад 95% виборців. У чотирьох об­лас­тях: Харківській, Донецькій, Луганській та Одеській — до Акта про державну незалежність при­хильно поставились понад 80% учасників голосування. На території АР Крим позитивну відповідь на референдумі дали 54,19% громадян (зокрема, у Севастополі — 57,07%). У решті регіонів за підтримку Акта проголосували понад 90% виборців. У ході демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 р. український народ підтвердив і засвідчив прагнення жити в суверенній державі. За підсумками референдуму юридично-правові засади державного суверенітету були зміцнені, були створені передумови для подальшого розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»

Легенда про калину

          Чому калина - оберіг українців

                

     Дівчина Калина збирала у лісі ягоди і раптом побачила, що вороги - татари йдуть до села. Побігла вона у село і попередила односельців. Сміливо кинулись до бою козаки, але в багато разів більше було ворогів - спалили село, а Калину - дівчину-красуню у полон взяли. За те, що оповістила село, відтяли їй голову, і виріс на тому місці чудо-кущ, що за ім'ям дівчини Калиною нарекли. Люблять і пам'ятають люди Калину, а калина стала своєрідною пам'яткою про рідну землю, оберегом українців.
За матеріалами сайту "Українські традиції"

29 листопада 1947 року Асамблея ООН прийняла резолюцію про розділ Палестини

                             
Міжнародний день солідарності з палестинським народом відзначається щорічно 29 листопада. Цього дня в 1947 році Асамблея ООН прийняла резолюцію про розділ Палестини.
  Згідно з резолюції 181 Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року про розділ британської мандатної території Палестина на її території повинні були бути створені дві незалежні держави — єврейська (Держава Ізраїль) та арабська, а також Великий Єрусалим — територія, підконтрольна ООН.  Араби відмовилися прийняти план ООН і не визнали факт самопроголошення єврейської держави. 15 травня 1948 року армії шести арабських країн: Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту вторглися на територію, відведену ООН майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Внаслідок арабо-ізраїльської війни 1948 року близько половини територій, виділених під арабську державу, а також Західний Єрусалим виявилися під контролем держави Ізраїль. Решта арабської території, а також Східний Єрусалим, опинилися під контролем Йорданії та Єгипту, і залишалися під їх керуванням до Шестиденної війни 1967 року, внаслідок якої Ізраїль захопив ці території Палестини.
    До початку 1980-х років арабські держави (за винятком Єгипту) не визнавали права держави Ізраїль на існування та підтримували претензії палестинських арабів на територію Ізраїлю.
   Проголошення Держави Палестина відбулося 15 листопада 1988 року в Алжирі на сесії Палестинської національної ради — вищого дорадчого органу Організації визволення Палестини (ОВП) — 253 голоси «за», 46 — «проти» і 10 осіб утрималися від голосування. При цьому, ОВП не контролювала тієї території, на яку претендувала.
   Наприкінці 1980-х років «Організація звільнення Палестини» (ОВП) визнала де-факто арабо-ізраїльські кордон станом на 4 червня 1967 року. Це визнання зробило можливим укладення 1993 року Угод в Осло між Ізраїлем і ОВП і створення Палестинської національної адміністрації (ПНА).
  29 листопада 2012 року за підсумками голосування в Генеральної Асамблеї ООН (138 голосів «за», 9 — «проти», 41 країна утрималася) «надала Палестині статус держави-спостерігача при Організації Об'єднаних Націй, яка не є її членом, без шкоди для набутих прав, привілеїв і ролі Організації Визволення Палестини в Організації Об'єднаних Націй як представника палестинського народу згідно із відповідними резолюціями та практиці»
  5 січня 2013 року було видано указ Махмуда Аббаса, щоб надалі замість назви «Палестинська національна адміністрація» використовувати в офіційних цілях виключно назву «Держава Палестина». Ізраїль, США, Норвегія та деякі інші країни це рішення не визнали

За матеріалами Вікіпедії.

Різдвяний піст в історії

   Різдвяний піст 2016 починається за 40 днів до Різдва. У цьому році він почнеться 28 листопада 2015 і закінчиться пізно ввечері 6 січня 2016, у Святвечір. 

          

    Різдвяний піст має багату історію, що почалася з часів Августина Блаженного (4-5 століття нашої ери). Ранні християни постили 7 днів.

Але на соборі 1166 року було одноголосно прийнято рішення про 40 днів різдвяного посту. Саме за цей час душа і тіло повністю очищаються від гріха.

      У зимового посту є два значення:

• подяка Богу за зібраний врожай від родючої землі;
• подяку Мойсея, який постив 40 днів і 40 ночей. А після цього отримав від Господа  скрижалі заповіту з найважливішими заповідями.

     Кожен християнин зобов’язаний вибрати сенс, найбільш близьке собі. Але одне можна сказати точно: різдвяний піст очищає тіло і душу. Сорока днів достатньо, щоб душа знайшла благодать перед зустріччю Спасителя.

У Черкасах покажуть фільм про Майдан "Зима у вогні"

        "Фільм про події на Майдані в 2013-2014 роках "Зима у вогні" посів перше місце на міжнародному кінофестивалі в Торонто. Кінострічка отримала приз глядацьких симпатій в категорії "документальний фільм".

        29 листопада фільм покажуть у Черкасах кінотеатрі "Україна". Початок о 18:00. Вхід: вільний.

         Чекаємо Вас! Не забувайте про ті важкі події, які кожен із Нас пережив. Людей, які віддали душу і тіло за нашу свободу і надію в майбутнє під час Революції. Поширюйте!", - повідомляють у спільноті "Справжні Черкаси".

Всеукраїнська акція "Запали свічку"

О 16:00 розпочалася всеукраїнська акція "Запали свічку", покликана вшанувати пам'ять померлих під час страшного Голодомору

Українці запалять свічки у своїх домівках і ставлять їх на підвіконня, повідомляє Еспресо.TV.
Також свічки пам'яті несуть до місць пам'яті Голодомору.

• У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини, щогодини - 1440, щодоби – 34 560.
• Упродовж десятиліть голодомор в Україні замовчувався. Дослідження з цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років XX століття.
• 29 листопада, в День пам’яті жертв Голодоморів в Україні, Еспресо.TV показував документальний серіал Володимира Георгієнка та Леоніда Мужука "Українська ніч 33-го", знятий на студії "Укртелефільм".

Люди правди

        25 листопада в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» відкрилася виставка «Люди правди». Експозиція присвячена тим, хто не боявся розповідати правду про жахливий злочин сталінізму. Згідно з соціологічними дослідженнями 2015 року, 81% українців вважають Голодомор геноцидом

28 листопада - День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада. Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада. Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".